Я на полном закладке, словно в плену.
Стримим, рэпер, но с тягой на гирик.
Радикальная история, будь осторожен, браток,
Расскажу, как я кодеин купила и работала вебкам моделью. Среди моделей вебкамового шоу
Я была новенькой, только начинала строить маршрут.
Тянула на гирик постоянно, жоско страдала
Знала, что так нельзя, пора сняться с этой дозы. Но желание сердце нагоняло, тянуло на запад,
Наркотики - мои закладки, они в каждом ряду.
Пик чувств, когда выхожу на стрим,
Бью себя, чтобы не думать о том, что там гирик. Решила на стриме всё рассказать,
О том, как я купила кодеин, чтобы потом не сжалить.
О том, как несла груз, силилась быть крепкой
И как ночами гирик пускала в тело. И вот, я на стриме, вся в ожидании,
Что покажу я сегодня ценное, зрителям наглядно.
Боялась, что меня засудят, опорочат,
Но всё же решилась, ведь это мой отпечаток. Я - вебкам модель, прямо на камере весь взвод,
Стримлю себя, будто бы героин раскладываю наводкой.
Закладки в кармане, кайф внутри,
Продавала свою красоту, отпускала промеж деталей. Но всё не так просто, за кадром тайну хранишь,
Весь день пончик с бензодиазепинами, чтобы пережить.
Курю, закладки кладу, дым из носу, взгляд жаркий,
И вот уже на стриме снова начинается пожар. Вебкам моделью пытаюсь отвлечься,
Творить и дать самое лучшее представление собственной души.
Но в сердце тяга к гирику всё сильнее
И я понимаю, что в этой роли больше не смогу себя снять. Но больше не стримлю, больше не появляюсь на экране,
Потому что я снялась с дозы, стала суровой и бритой.
Закладки свои убрала в глубь души,
Курю меньше, наркотики больше не на повестке дня. Прошло время, а я всё еще борюсь,
Щепки гирика по телу, а голова - словно цирюльня.
Снялась с дозы, но человеком вряд ли стала лучше,
Но хотя бы не работаю вебкам моделью своей души. Играя с огнем, я себя не узнаю,
Снова и снова возвращаюсь к гирику, в новую игру.
Но всегда есть выбор - идти дальше или убежать,
Я выбираю сняться с дозы, но никогда не забыть. Так что, ребята, берегите свою душу,
Не ищите героина в гирике, а в музыке и в себе.
Не становитесь вебкам моделями своих желаний,
И помните, что жизнь - это не только стрим и кодеин.
Стримим, рэпер, но с тягой на гирик.
Радикальная история, будь осторожен, браток,
Расскажу, как я кодеин купила и работала вебкам моделью. Среди моделей вебкамового шоу
Я была новенькой, только начинала строить маршрут.
Тянула на гирик постоянно, жоско страдала
Знала, что так нельзя, пора сняться с этой дозы. Но желание сердце нагоняло, тянуло на запад,
Наркотики - мои закладки, они в каждом ряду.
Пик чувств, когда выхожу на стрим,
Бью себя, чтобы не думать о том, что там гирик. Решила на стриме всё рассказать,
О том, как я купила кодеин, чтобы потом не сжалить.
О том, как несла груз, силилась быть крепкой
И как ночами гирик пускала в тело. И вот, я на стриме, вся в ожидании,
Что покажу я сегодня ценное, зрителям наглядно.
Боялась, что меня засудят, опорочат,
Но всё же решилась, ведь это мой отпечаток. Я - вебкам модель, прямо на камере весь взвод,
Стримлю себя, будто бы героин раскладываю наводкой.
Закладки в кармане, кайф внутри,
Продавала свою красоту, отпускала промеж деталей. Но всё не так просто, за кадром тайну хранишь,
Весь день пончик с бензодиазепинами, чтобы пережить.
Курю, закладки кладу, дым из носу, взгляд жаркий,
И вот уже на стриме снова начинается пожар. Вебкам моделью пытаюсь отвлечься,
Творить и дать самое лучшее представление собственной души.
Но в сердце тяга к гирику всё сильнее
И я понимаю, что в этой роли больше не смогу себя снять. Но больше не стримлю, больше не появляюсь на экране,
Потому что я снялась с дозы, стала суровой и бритой.
Закладки свои убрала в глубь души,
Курю меньше, наркотики больше не на повестке дня. Прошло время, а я всё еще борюсь,
Щепки гирика по телу, а голова - словно цирюльня.
Снялась с дозы, но человеком вряд ли стала лучше,
Но хотя бы не работаю вебкам моделью своей души. Играя с огнем, я себя не узнаю,
Снова и снова возвращаюсь к гирику, в новую игру.
Но всегда есть выбор - идти дальше или убежать,
Я выбираю сняться с дозы, но никогда не забыть. Так что, ребята, берегите свою душу,
Не ищите героина в гирике, а в музыке и в себе.
Не становитесь вебкам моделями своих желаний,
И помните, что жизнь - это не только стрим и кодеин.
Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!
